Практична робота № 10

Практична робота №10
Тема :Електронне листування за допомогою поштового клієнта.
Мета:Ознайомитись з методом листування за допомогою поштового клієнта.
Хід роботи:
1.Створити поштову скриньку
2.Засвоїти поняття (адресація,конверт)
3.Написати листа за допомогою поштового клієнта
4.Відправити лист

Теоретичні відомості

Усі листи, які надходять на певну поштову адресу, записуються у виділену для неї область пам’яті мережного комп’ютера. Мережний комп’ютер, що містить поштові скриньки абонентів, називається хостом комп’ютера (від host — хазяїн). Існують два основні типи електронної пошти. Перший спосіб, що називається off-line (поза лінією, поза зв’язком, вимовляється: офлайн), полягає в тому, що при кожному сеансі зв’язку комп’ютера абонента з мережним комп’ютером відбувається обмін листами в автоматичному режимі: усі заздалегідь підготовлені листи абонента передаються на мережний комп’ютер, а всі листи, що прийшли на адресу абонента, передаються на його комп’ютер. Назва off-line підкреслює той факт, що сам процес ознайомлення з листами і їх читання відбувається, коли зв’язок із мережним комп’ютером уже припинений. Сьогодні цей метод практично не застосовується.

Другий спосіб, що називається, природно, on-line (на лінії, на зв’язку, вимовляється: онлайн), полягає в тому, що абонент під час сеансу зв’язку зі свого комп’ютера одержує можливість звернутися до вмісту своєї поштової скриньки, переглянути його і прочитати листи. Деякі листи можна знищити не читаючи, на інші листи можна відразу дати відповідь, скориставшись клавіатурою свого комп’ютера. Можна також відіслати всі заготовлені заздалегідь листи, які є нічим іншим, як текстовими файлами. У режимі on-line абонент не користується автоматичним режимом, а відсилає всі листи сам, вказуючи їхні адреси і задаючи відповідну команду мережному комп’ютерові.

Один комп’ютер може обслуговувати кількох абонентів. У випадку використання on-line мережі кожен абонент здійснює зв’язок із комп’ютерною мережею і виконує необхідні маніпуляції для одержання або відправлення інформації у відповідності зі своїми завданнями під час сеансу зв’язку.

Адресація. Адреса електронної пошти, так само як і звичайна поштова адреса, повинна містити всю необхідну інформацію для того, щоб лист дійшов до адресата з будь-якої частини земної кулі. Так само, як і поштова, електронна адреса складається з двох частин:
— розділ «Куди» містить вказівку на комп’ютер-хост;
— розділ «Кому» містить облікове ім’я абонента.

У різних системах використовуються різні способи представлення адреси. Наприклад, у системі Internet і сумісних із нею розділи «Кому» і «Куди» розділені знаком «@», причому ліворуч вказується «Кому». Наприклад, user@mail.vinnitsa.ua, де user — облікове ім’я абонента, а mail. vinnitsa.ua— ім’я хоста (mail) і вказівка, як його знайти.

Розділ «Куди» має ієрархічну структуру. Рівні ієрархії називаються доменами (domain — володіння, сфера діяльності) і розділені крапками. Кількість доменів в адресі практично не обмежена. Крайній правий домен являє собою домен верхнього рівня. У цьому випадку uа — код України. Для всіх країн існують двобуквені коди. Наприклад: au — Австралія, br — Бразилія, by — Беларусь, са — Канада, cn — Китай, de — Німеччина, jp — Японія, uk — Великобританія, us — США.
Домен верхнього рівня не обов’язково є кодом країни. Нижче наведені приклади кількох доменів верхнього рівня, використовуваних у США:
com — комерційні організації й бізнес;
edu — освітні установи;
net — структурні організації системи;
org — неприбуткові організації;
int — міжнародний домен.
Домени другого й третього рівня дають уточнення для пошуку хоста. Це може, бути код міста або регіону, у США — штату. У нашому випадку домен другого рівня вказує на мережу міста Вінниці, а третього рівня – на сервер передачі пошти.

Конверт.Для того щоб написаний вами лист дійшов до адресата, треба помістити його в конверт, написати адресу і відправити поштою. Адресат, одержавши лист, крім своєї адреси, знайде на конверті деякі додаткові дані, що можуть виявитися корисними.

Якщо на конверті вказана зворотна адреса, то вона може виявитися єдиною можливістю для забезпечення відправлення відповіді. Штемпелі поштових відділень укажуть дати проходження листа через ці установи.

За аналогию з конвертом кожен лист, що приходить електронною поштою maє «шапку» яка містить той самий зміст у залежності від того, яка система використовується, структура адреси може виглядати по різному.
Структура електронного послання в системі Internet мае такий вигляд:
From User Name < sender@mail vinnitsa.ua>
Date 2. November 2007 14 25
To vasya@mail. vinnitsa.ua
Сс petya@mail. vinnitsa.ua
Вес kolya@mail. vinnitsa.ua
Subiect Привіт

Перший рядок повідомляє адресу й ім’я відправника. Рядок, що починається Date, містить дату й час, коли послання було відправлене. Далі вказується адреса одержувача. У рядку, що починається зі Сс, вказується адреса, на яку посилається копія чиста. У наступному ж рядку вказується адреса користувача, якому відправляється невидима для адресата копія листа. Таких рядків може бути кілька або не бути жодного. У наступному рядку вказується зміст листа, його заголовок (іноді так роблять і зі звичайними листами, наприклад у випадку, коли організація вимагає позначати листи, що надсилаються їй, певним коротким повідомленням, наприклад «На конкурс») У передостанньому рядку вказується ідентифікатор послання, його унікальний номер. Якщо цей лист посланий у відповідь на інший лист, то номер цього вихідного листа вказується в останньому рядку. Для первісних, ініціативних листів цей рядок відсутній.

Однак точний порядок рядків у шапці послання може змінюватися в різних системах Крім того, шапку можуть доповнювати додаткові рядки, наприклад. Importance – важливість послання. Названий у прикладі склад шапки послання є обов’язковим, тому що всі його компоненти істотні для правильної доставки послання.

Контрольні питання:
1.Перечисліть функції конверту
2. Перечисліть функції адресації